Город Бровары (Киевской области): www.brovary.su

Город Бровары - информационный портал Броваров (Надія Павлівна Орлова - легендарна жінка в кіно)

Наша погода на "Город Бровары"

1

Власти города

Погода

Природа

Символы

История

Знаменитые люди

Архитектура

Статистика

Номера телефонов

Бровары район

Бровары карта

Бровары фото

Новости

Статьи

Анекдоты

Рецепты

О проекте

Контакты

Взгляд на события

Бизнес-каталог

Работа, вакансии

Наука, образование

Культура

Здравоохранение

Общество, политика

СМИ

Производство

Услуги

Недвижимость

Строительство

Транспорт

Торговля

Спорт

Досуг

Религия

Деловые документы

 

Надія Павлівна Орлова легендарна жінка в кіно, уродженка села Літки Броварського району Народилася 7 січня 1924 року у селі Літках Броварського району (дівоче прізвище Бондар).

Після закінчення Літківської середньої школи навчалася в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка на філологічному факультеті, брала участь у Великій Вітчизняній війні (нагороджена медаллю «За оборону Києва»).

З 1953 року працювала на Київській кіностудії хронікально-документальних фільмів, а з 1953 року — на Київській кіностудії художніх фільмів, яка з 1956 року носить ім'я О. П. Довженка. Була старшим редактором, головним редактором художньо-творчого об'єднання «Час», членом сценарної редакційної колегії.

За час роботи на кіностудії «Довженка» Надія Орлова зміцнила її зв'язки із Спілкою письменників, залучила до роботи в кіно видатних українських письменників, таких як: Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Юрій Збанацький, Павло Загребельний, Олександр Ільченко, Василь Земляк, Юрій Смолич, Микола Зарудний, Віталій Логвиненко та багатьох інших. Завдяки цьому основою для створення національних фільмів стали найкращі твори українських митців. Надія Павлівна була переконана, що лише велика література може створити великий кінематограф.

Під редагуванням Н. П. Орлової вийшло на екрани країни понад п'ятдесят повнометражних художніх фільмів, які дістали високу оцінку громадськості та одержали премії на кінофестивалях. Серед них: «Гроза над полями», «Літа молодії» (1958), «Таврія» (1959), «Кров людська — не водиця», «Далеко від батьківщини» («І один у полі воїн») (1960), «Дмитро Горицвіт» (1961), «Між добрими людьми» (1962), «Люди не все знають» (1963), «Комісари», «Хліб і сіль» (1970), «Ніна Сосніна» (1971), «Гуси-лебеді летять» (1974), «Щедрий вечір», «Театр невідомого актора» (1976), «Спокута чужих гріхів» (1978), «Лісова пісня» та інші.

Працюючи головним редактором творчого об'єднання, Надія Орлова брала найактивнішу участь у створенні широковідомих фільмів: «Киянка» (дві серії — 1958, 1959), Іванна» (1959), «Надзвичайна подія» (1960), «Роман і Франческа» (1960) та інші. В об'єднанні щороку було у виробництві 12 повнометражних фільмів.

Надія Павлівна багато працює в жанрі художнього перекладу. Спочатку перекладала на російську мову сценарії фільмів, що йшли на союзний екран. Чимало переклала п'єс, українською та російською мовами, які ставили театри України.

У 1965 році у видавництві «Дніпро» вийшла повість Олександра Бека «Волоколамське шосе» (1 книга) в перекладі Н. Орлової. Потім у 1966 році у цьому ж видавництві побачив світ твір Григорія Федосєєва «Смерть мене підожде», а також книга Костянтина Паустовського «Приворотне зілля», у видавництві «Музична Україна» — «Струна». Єдиним перекладачем творів письменника, головного редактора журналу «Дружба народов» Сергія Баруздіна, який хлопцем пройшов дорогами війни Україною, є Надія Орлова. Особливо запам'яталися читачеві «Повісті про жінок» (1969 рік), «Повторення пройденого» (1970), «Просто Саша» (1991), «Вірити і пам'ятати» (1986) з передмовою видатного поета Бориса Олійника «Слово про побратима».

У 1975 році у видавництві «Радянський письменник» видано українською (мовою його матері, як сказав автор) роман Юрія Бондарева «Берег» у перекладі Надії Павлівни.

Потім вона переклала його «Батальйони просять вогню», «Вибір», «Гра» та інші. А в 2001 році в журналі «Дніпро» надруковано роман Ю. Бондарева «Бермудський трикутник» — гостросюжетний твір про сучасне життя. Надія Павлівна Орлова є також єдиним перекладачем на українську мову творів неперевершеного майстра детективного і політичного роману Юліана Семенова. Вийшли: «Сімнадцять миттєвостей весни», «Бомба для голови» (1975), «Горіння» (1-2 книги, 1977) — видавництво «Дніпро»; «Наказано вижити», «ТАРС уповноважений заявити» (1986) — видавництво «Молодь»; «Горіння» (III-IV книги) — видавництво «Радянська школа». У видавництві «Політвидав» (нині «Україна») надруковано такі твори Юліана Семенова: «Віч-на-віч» (1984), «Прес-центр» , «Міжконтинентальний вузол», «Аукціон» (1988), «Таємниця Кутузовського проспекту (1992), «Позиція-І», «Позиція-ІІ» (1990), «Позиція-III», «Позиція-IV (1991).

Відтворено українською всі етапи героїчного й ризикованого життя Штірліца — радянського розвідника Максима Максимовича Ісаєва, аж до повернення Штірліца на Батьківщину, («Відчай» — видавництво «Криниця», 2001). Крім того вона перекладала на російську мову (видані в Москві) «Багряний лист» (1967) Александра Ильченка, «Годы молодые», «Росава» (1978) Виталия Логвиненка, «Соломия Крушельницкая» (1989) Валерии Врублевской.

Ім'я Надії Павлівни Орлової на з'їздах письменників називали серед найвидатніших перекладачів.

Н. Орлова друкує есе, передмови, спогади про великих людей, з якими її зводила доля. Кінематограф дав їй змогу познайомитися, працювати, подружитися з Олесем Гончарем, Михайлом Стельмахом (її вчитель у Літківській школі, а потім вона — редактор усіх його фільмів), Юрієм Збанацьким, Олександром Ільченком, Миколою Мащенком, Василем Земляком, Тимофієм Левчуком, Григорієм Коханом, Іваном Миколайчуком, Леонідом Биковим, Борисом Олійником, Іваном Драчем, Ларисою Кадочниковою, Олесем Швачком, Вячеславом Тихоновим, Віктором Івченком, Андрієм Малишком, Платоном Майбородою, Вірою Марецькою, Михайлом Бєліковим, Іваном Стаднюком та багатьма прекрасними і талановитими людьми.

Письменники, поети, режисери, актори, композитори ставилися до Орлової з пошаною. Про це говорять написи на подарованих ними книжках: Олесь Гончар — Надії Павлівні — людині славній — на незабудь; Надії Павлівні від усієї фронтової душі та ще чимало його чудових посвят. Юрій Бондарев: Дорогой Надежде Павловне с чувством неизбывного уважения к ее таланту переводчика и чистосердечным литературным братством; Юрій Збанацький: Дорогій Надії Павлівні Орловій — великому другові нашої літератури, творцеві фільмів незвичайних... сівачеві світла і добра... легендарній жінці в кіно. З шаною високою. Юліан Семенов надписував завжди: Надюше Орловой с любовью.

Платон Майборода і Андрій Малишко працювали разом не в одному фільмі з Н. Орловою. Пісню «Рідна мати моя» прочитали і проспівали їй першій, а потім подарували ноти і слова, написавши: «Нашій хорошій, щирій товаришці Наді на згадку про спільну роботу над фільмом...». Це був фільм «Літа молодії». Та ще багато ніжних, теплих, добрих слів на подарованих книжках Надії Орловій.

Надія Орлова — член двох спілок України — кінематографістів (1961) і письменників (1974), відмінник кінематографії, заслужений працівник культури (1978).

У 2003 році їй присуджено міжнародну премію ім. Володимира Винниченка в галузі української літератури, мистецтва та за благодійницьку діяльність.

Неодноразово обиралася делегатом з'їздів письменників та кінематографістів як республіканських так і союзних.

Надія Павлівна Орлова своєю творчою працею збагатила українську мову і літературу, внесла чималий вклад у розвиток українського національного кінематографу, у відродження рідної культури й духовності України. Вона без сумніву є гордістю Броварської землі.
 

 

 

 

Леонід Череватенко,
голова київської організації
Національної спілки письменників України.

"Город Бровары" -  www.brovary.su

 

 

Вы можете прочитать познавательные статьи и о других знаменитых людях Броварского края

Трохим Король - геній економіки (с. Літки)

Романенко Віталій Петрович (с. Русанів)

Отець Феофіл (Петро Росоха) (смт Калита)

Митрофан Александрович (смт Калита)

Григоровичі-Барські (уродженці с. Літки)

Багач Олександр Миколайович

Шевченко Іван Васильович (с. Літки)

Марія Павлівна Миронець (с. В. Димерка)

Княгиня Софія Хованська (с. Семиполки)

Дмитро Михайлович Гамалій (м. Бровари)

 

1

© 2015 Шевченко Максим Дмитриевич

Копирование материалов сайта разрешено только с видимой ссылкой на источник