Город Бровары (Киевской области): www.brovary.su

Город Бровары - информационный портал Броваров ()

Наша погода на "Город Бровары"

1

Досуг

Аквапарк

Бильярд

Боулинг

Игровые клубы

Кафе, бары

Кинотеатры, 3D

Рестораны, банкетные залы

Турагентства

Фитнес-клубы

Статьи о досуге

Анекдоты про досуг

Новости досуга

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Бровары карта

Бровары фото

Форум Броваров

В разделе

Статьи о досуге:

Швейцария. Со швейцарской точностью

Как долго хранить цветы свежими?

Какое комнатное растение эффективнее всего очищает воздух?

Первые елочные украшения и электрические гирлянды

 

1

 

Сьогодні фільми стали частиною нашого життя. Телефільми і кінофільми кожного дня виробляються сотнями кіностудій у всьому світі. Яскравий новий фільм може схвилювати нас до глибини душі, і надовго привернути нашу увагу. Перші кінофільми, так само справляли на глядачів незабутнє враження, але одноманітність примушувала кінематографа постійно винаходити щось нове. Звукове кіно, кольорове кіно, а потім і об'ємне кіно - стереокіно. Сьогодні саме тривимірне кіномистецтво для жителів міста Бровари стало ознакою сучасності.

Стереофільми і стереокіноАле стереофільми не настільки новий винахід, як нам можливо здається. Історія розвитку починається з 1890 року! Перший стереофільм вийшов у 1922 році, а перший радянський стереофільм був показаний на екрані в 1947 році. Давайте переглянемо історію виникнення та розвиток цього чудового виду мистецтва.

Наука кіномистецтва постійно крокувала попереду від виробництва. Так само відбувається часто і в інших галузях. Коли глядачам демонструвався перший чорно-білий кінофільм "Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сіоти", ентузіасти вже намагалися поліпшити технологію показу. Невдовзі з'явився перший "кольоровий" кінофільми, в якому кольоровість досягалася ручним розфарбовуванням кіноплівки. Пізніше глядач побачив звукове кіно і справжнє кольорове кіно. Ці технології були не дуже складними і користувалися великим попитом, тому їх впровадження було доволі швидким. Глядачі постійно вимагали вражаючих видовищ, і вони їх отримували. Поліпшувалася якість картинки та звуку. Звук ставав все більш об'ємним і сьогодні навіть технологія Dolby Surround стала абсолютно буденною. На сьогоднішній день об'ємний звук став стандартом не тільки для кінотеатрів, але і в побутових системах перегляду теле- і відеофільмів також використовується. Тоді як бути з об'ємним зображенням? Адже одного об'ємного звуку замало, щоб по справжньому зацікавити сучасного глядача, і тим більше, заманити його в кінотеатри і відеозали. Чудово розуміючи це, виробники фільмів з 2000 року породжують справжній бум на об'ємні (стерео, 3D) фільми.

На початку статті ми згадували історію стерео кіно. Визначним для неї став 1890 рік. Того року англійський винахідник Вільям Фрісе - Грін отримав патент на стереоскоп і стереофільми. Недолік цього винаходу був у тому, що об'ємні фільми, за технологією винахідливого британця, можна було переглядати лише на стереоскопі - спеціальному приладі індивідуального використання. А сама ідея кінематографа (сінематографа) покладалась на основі публічної демонстрації фільму одночасно великому числу людей.

Конструктивно вирішуючи "недолік стереоскопу", виробники майже одночасно випустили два стереофільми. Перша картина вийшла в 1922 році і називалась "Сила любові". Друга, "Радіо-манія", вийшла на екрани в 1923 році.

Стереофільм "Сила любові" знімався двома кінокамерами, з різних точок та в різній колірній гаммі. Щоб створити ефект об'єму при показі кінострічки, її демонстрували двома проекторами з різних опорних точок. Кожен проектор показував зображення лише однієї з камер, а глядачі дивились фільм в окулярах зі світлофільтрами синього та червоного кольорів. Пізніше їх почали називати "стереоокуляри".

У 1922 році Лоуренсом Хаммондом було запропоновано альтернативний спосіб перегляду стереофільмів. Про стереоокуляри планувалось забути назавжди. Спосіб полягав у тому, що глядач дивився на екран через два окуляри зі шторками, синхронізовані із проекторами. На екрані швидко змінювали один одного кадри, зняті з різних точок, а шторки поперемінно закривали то лівий, то правий окуляр. В результаті, праве око глядача бачило тільки кадри, зняті правою камерою, а ліве - кадри, зняті лівою. Виникала ілюзія об'єму. Фільм "Радіо-манія" був єдиним кінофільмом, знятим для цієї системи. Публіка йшла натовпами на сеанси перших стереофільмів, але, оскільки нових стрічок в стерео-форматі було замало, то і люди дуже швидко охололи до стереокіно. Якість простих фільмів ставала все кращою і виходили вони з завидною постійністю. Кожен другий фільм був шедевром і люди майже забули про стереофільм.

Минули десятиліття і в СРСР прийняли рішення створити свій фільм за технологією тривимірного кіно. Перед радянським кінематографом повстало завдання екранізувати твір Даніеля Дефо "Робінзон Крузо". Звичайно технологія була шалено дорогою, але знімати вирішили саме фільм для дітей. Після страшної війни, жах якої вони пережили, це був найдорожчий подарунок радянським хлоп'ятам. Він став першим радянським художнім стереофільмом, до того ж двосерійним. Режисер фільму Олександр Андрієвський, спільно з Сергієм Єрмолінським, написали сценарій до фільму. Павло Кадочніков зіграв Робінзона, а Юрій Любимов - П'ятницю (саме він став художнім керівником Театру на Таганці багато років поспіль). Роль королівського судді, отця Робінзона, виконав Анатолій Сміранін. Музика до фільму написана Львом Шварцом. За виробництво кінофільму відповідала Тбіліська кіностудія.

Прем'єра фільму відбулась у 1947 році. І хоча у художньому відношенні фільм визнаний невдалим, проте, завдяки прогресивній технології, в історії стереокіно вона стала знаковою подією. Нова технологія, яку застосували радянські кінотехнологи, дала могутній поштовх у розвитку тривимірного кіно.

Минуло лише 5 років, і в 1952 році, перший кольоровий стереоскопічний фільм був показаний у кінозалах США. Фільм "Бвана - диявол" зняли за іншою технологією. Два поляризованих зображення були спроектовані на загальний посріблений екран. Цей кінофільм підірвав цілу хвилю виробництва тривимірних кінострічок.

Коли ж стереофільми стали повсякденністю, то і масовий глядач поступово зник. Були і додаткові причини. На той час виявили, що перегляд тривимірних кінофільмів стомлює зір. А до того ж, технологію демонстрації фільму було нелегко витримати - недосконала синхронізація зображень тимчасово втрачала глибину та об'єм показу.

З часом тривимірні ефекти стали своєрідною розвагою, не маючи нічого спільного з кіномистецтвом. Прикладом цього став стереоскопічний фільм "Термінатор - 2. 3D. Битва в часі", знятий у 1996 році Джеймсом Кемєроном. Дуже коротка кінострічка користувалась великим успіхом у розважальному парку студії Universal. І хоча всесвітньо відомий кінорежисер зробив фільм дуже якісним, сам Кемєрон серйозно свою роботу не сприймав.

У той час Голівуд набагато серйозніше почав відноситись до стереофільмів. Американські кіномагнати усвідомили: щоб відірвати людей від телеекранів і привести їх у кінозали, до звуку, кольору та випробуваних художніх засобів необхідно додати ще й об'єм. До того ж, працювати на об'єм необхідно від самого початку кінопроекту і до самого кінця.

Починаючи з 2000 року нова хвиля тривимірних фільмів захопила сучасного глядача. Кемєрон, отримавши гроші від прокату "Титанік", вклав їх у нову технологію при зйомках документального стереофільму Ghosts of the Abyss (Примари безодні). Фахівці дуже добре оцінили кінострічку з надією, що у майбутньому нова 3D технологія стане менш витратною.

Разом з тим, сьогодні доступний більш дешевий та простий метод. За допомогою комп'ютера звичайні фрагменти фільму конвертують у стереоформат. Навіть Джордж Лукас якось сказав, що свої "Зоряні війни" планує випустити у тривимірній версії, саме за допомогою конвертації. Комп'ютер на сьогодні має потужність створювати і стереоформатну мультиплікацію. Тепер 3D мультфільми роблять не тільки в США. Наприклад, DVD 3D мультфільм "Чарівник з країни ОЗ. Пригоди в Смарагдовому місті", вироблений у Китаї. В 2006 році він вже був на теренах СНД. Не всі люди однаково сприймають такого роду мультиплікаційний формат, але той самий "Полярний експрес" був створений завдяки програмному забезпеченню, шляхом обробки зображення комп'ютером. Звичайно, цей метод уникає використання стереокамер та іншої спец техніки.

Автори фільму "Беовульф", прем'єра якого вже відбулась, з самого початку передбачили щоб фільм чудово виглядав в обох форматах. Персонажі хоча і схожі були на справжніх істот, але абсолютно "комп'ютерні". Головних героїв цього мультфільму змалювали зі справжніх акторів, саме вони управляли своїми тривимірними моделями, а відцифровували рухи та міміку за допомогою сотень електронних датчиків.

Декілька років весь світ з нетерпінням очікував прем'єри стереофільму "Аватар" (Avatar). Джеймс Кемєрон призначив її на 2009 рік. Зйомки фільму йшли за тією ж технологією, що і при створенні "Термінатор-2. 3D. Битва в часі". Але у 1996 році недосконале устаткування заважало знімати повноцінні стереофільми. Так працюючи над тривимірним "Термінатором", громіздка відеокамера для стереозйомок примушувала акторів рухатися удвічі повільніше від звичайного. Тому Кемєрон навіть і не думав про зйомки повнометражного стереофільму.

Цифрові камери високої якості та швидкості зйомки вирішили багато недоліків попередніх. Але в процесі роботи над "Аватар", знімаючи у форматі 3D, Джеймс Кемєрон використовував і додаткові техніку та технології. По відгуках багатьох запрошених на перегляд частини фільму у жовтні 2009 року, сторонні глядачі зрозуміли - відкрито нову еру у кіномистецтві. Офіційна прем'єра "Аватар", підтвердила їхні очікування. На створення фільму пішло близько 500 мільйонів доларів США, а за місяць прокату касовий збір перевищив мільярд доларів.

Розвиток сучасної техніки та технологій дає нам надію очікувати створення багатьох подібних фільмів іншими режисерами. Можливо проминуть 10 років і ми забудемо про звичайні фільми, як сьогодні ми забуваємо про чорно-білі. І так як нове покоління звикло до систем домашнього відеоперегляду, адже будь-коли можна натиснути на паузу та сходити за чаєм, стереосистеми вже потихеньку пробираються у наші домівки. Наприклад, Samsung вже зараз рекламує HD - телевізори із системою перегляду 3D фільмів, але необхідно докупити комплект з пари очок та 3D - проектор. А телевізори Philips стали хітом продажів завдяки наявності тривимірного режиму який взагалі не потребує спеціальних окулярів!

Підсумовуючи тему можна сказати, що розвиток техніки і технологій приніс користь для кожного. Кіномагнати досягли своєї мети – зібрали людей в кінотеатрах та кінозалах. А ідея Вільяма Фрісе - Гріна залишилась актуальною для індивідуального перегляду. Виробники ж техніки роблять все можливе щоб задовольнити обидві сторони. Справа залишається за талановитими режисерами та сценаристами. Адже їхню творчість комп'ютери ще не навчились імітувати.

У напрямку створення стереострічок пострадянські країни поки ще сильно відстають. Але у кінотеатрах України вже регулярно проводяться покази стереофільмів та стереомультфільмів. Тривимірні фільми також пропонують викачати різноманітні торрент сайти. Сьогодні місто Бровари іде в ногу з сучасним кіномистецтвом. 3D – кінозали кожного дня запрошують броварчан та жителів броварського району відвідати кінотеатр. За останні два роки кіноглядачі броварського краю побачили наступні стереофільми: "Акули 3D" "Динозаври 3D", "Битва за планету Тера 3D", "Кароліна в країні кошмарів 3D", "Вгору 3D", "Аватар 3D". Чекаємо нових стереофільмів.

 

 

Текст © Шевченко Максим, 2011
(спеціально для сайту "Місто Бровари" -  www.brovary.su)

 

 

1

© 2015 Шевченко Максим Дмитриевич

Копирование материалов сайта разрешено только с видимой ссылкой на источник